– Щоб люди піднялися, треба діяти через представників профсоюзів. Не офіційно, а через їхніх людей. Коли оголосили про страйк, то не було кому організовувати, нема підкріплення майдану тому, – каже Анатолій Дирдира, 57 років, з міста Сміли. Приїхав у Черкаси, щоб подивитися показ фільму про Межигір’я у Черкасах. Його мали показувати на площі біля Палацу молоді о 18.00.

Анонсований захід починається біля 18.20. На площі зібралося біля сотні осіб. Кілька людей тримають прапори “Батьківщини”, УДАРу та Демальянсу, роздають політичні газети та календарі з Юлією Тимошенко та Арсенієм Яценюком. По периметру площі чергує кілька десятків міліціонерів. Мітинг починають з молитви.

– Браття і сестри, дякую, що ви всі зібралися, – починає священик. – Христос народився!.

– Славімо його! – відповідає громада.

В цей час біля Палацу молоді голосно вмикають музику з нерозбірливими словами так, щоб заглушити майдан. Священик продовжує читати молитву. Люди обурюються музиці. Кілька активістів йде до будівлі, після цього її вимикають. Але вже за хвилин десять знову вмикають.

– Це не нормально, що грає музика, – каже Ольга Будник, 54 роки. Прийшла з дітьми Лілією та Миколою. – Хочуть лобами нас зіштовхнути. Майдан уже не стихійний, а потроху організовується, тому результат буде. Прийшла, щоб побачити фільм про Межигір’я. Ми можемо тільки уявляти що там, а так би побачили. Будемо приходити поки Майдан не досягне мети.

Активісти кажуть, що показ фільму переносять на наступний раз, щоб не провокувати конфлікт з правоохоронцями, як це було 5 січня. Обирають трьох представників для поїздки у Харків на форум учасників Євромайдану.

– Прийшов сюди, щоб краще жилося в Україні, – 60-річний Ігор Бухольський стоїть на тротуарі. З-під кашкету видно сивину. – Хотів би побачити фільм про Межигір’я. Там, мабуть, всього хватає з достатком. В інтернеті пишуть, що президент нам обходиться у два мільйони гривень за день. Я б так жити не хотів. Хочу жити як нормальна людина. Щоб дітки мої голодні не були, онуки нормально жили.

Виступаючих глушить музика. Люди підходять ближче, щоб хоч щось почути. Скандують “Ганьба владі!”

– У мене ще синяцюра від неділі не зійшов з руки, – показує на передпліччя Валентина Кулігіна. – Коли міліція хотіла відтісняти нас 5-го січня, я підійшла, щоб сказати про якесь компромісне рішення, а мене застили, коли сутичка була. Побої знімати не ходила, он Чорновол побили як і знайти не можуть, то що я? Он дзвонять, рекламують інтернет. Я кажу, що бідна як церковна миша, нема за що купити ваш інтернет.

– Ми злидні, як ляжеш у лікарню, то помирай, – каже Лідія Боднарчук. Стоїть близько від імровізованої сцени, щоб краще чути. – Я б хотіла, щоб президент отримував таку пенсію як я. І більше ніяких достатків. Щоб відчув, як люди наші живуть, бо не живуть, а існують. Тільки про це Бога прошу. Якби побачив це, то такого б не робив.

Голова обласної “Батьківщини” Анатолій Бондаренко зачитує список осіб, які перешкоджають “євромайданівцям”. Його називають “Люстраційним списком Черкаської області”.

– Наша молодь буде пікетувати їхні будинки, щоб люди знали, що тут живе суддя, який заборонив проводити мирні зібрання у місті, – пояснює Бондаренко. – Це люди, які завдали найбільшої шкоди Черкащині у розвитку громадянського суспільства.

За півгодини присутні колоною рушають до обласної та міської прокуратури. Дорогою скандують “Ні репресіям”, “Черкащина вставай!”, “Україна — це Європа”, “Черкаси, Київ, разом!”, “Приєднуйтесь до нас!”. Проїжджі автомобілі сигналять колоні.

Біля 19.00 “євромайданівці” зупиняються біля будівлі обласної прокуратури на бульв. Шевченка.

– Подивіться на цей гарний ремонт прокуратури, – показує на свіжий ремонт будівлі голова обласного “УДАРу” Віталій Ілляшенко. – У минулому році закрили більше 30 шкіл, бо нема коштів, а для міліції знайшли.

“Правоохоронцям ганьба!”, “Люстрація!” – скандує натовп. Після всіх виступів колона рушає до міської прокуратури. Там просять зустрічі з прокурором, але працівники кажуть, що його нема на місці.

– Люди не ходять, бо їм байдуже. Ні голосувати, ні сюди. От на вибори старі йшли по слизоті, їх попід руки вели, бо взяли по 200 гривень і треба було проголосувати. А ще не йдуть, бо багато живуть у достатку. От погляньте скільки машин, всі дорогі, – каже жіночка років 60-ти у в’язаному береті.

– Мало інформації про заходи у інтернеті. Я своїм знайомим сама розказую, – приєднується до розмови невисока брюнетка. – А ще люди мало знають що таке ЄС, що це дає Україні.

За півгодини роходяться. Обіцяють повернутися у п’ятницю зі скаргами про розгін черкаського майдану 5-го січня.

leave a reply