10 січня у столичному Мистецькому Арсеналі відкрилася фотовиставка “Леонід Кравчук: 80 років з Україною”. ЇЇ приурочили до 80-річчя першого президента України. Показують 150 світлин, які відображають основні етапи життєвого шляху Леоніда Кравчука.
“Ця фотовиставка є документальною ретроспективою цілої епохи — чудова нагода зазирнути за лаштунки історії. Дізнатися про особистість — від сили характеру, харизми та переконань у певний час залежала доля та майбутнє цілої держави. Кадри демонструють особистість першого президента без одіозної оброзовілості — як живу людину із своїми переживаннями, емоціям, тривогами, перемогами”, – сказала генеральний директор Мистецького Арсеналу Наталія Заболотна.
“Мене вражає, що впродовж всіх цих десятиліть завдяки власній мудрості та дипломатичності Леонід Макарович бере активну участь у житті країни. Виступає і радником і арбітром”, – додала вона.
На відкриття фотовиставки Леонід Кравчук приїхав без запізнень. Він був в чорному костюмі. Краватка і хустинка в нагрудній кишені піджака були з одним візерунком. “Україна для мене все разом: і минуле, і теперішнє, і майбутнє, і життя, і смерть. Без України буття порожнє, почуття пусті, розум згаслий”, – сказав Леонід Макарович.
Зі 150 представлених на виставці фотографії, 64 зробив київський фотограф Олександр Клименко.
“Коли Україна стала незалежною, я працював у газеті “Голос України”. Тоді вона була єдиною прогресивною газетою. Перші три роки незалежності майже постійно фотографував Кравчука. Він мене знав, бо часто бачив серед журналістів. Але ніколи зі мною не розмовляв. Можу сказати, що Кравчук дуже гарний актор. Коли бачить спалахи камер, зразу починає грати: робить серйозний вигляд обличчя, активно жестикулює”, – розповів фотограф.
“Під час вибору фотографій цензури майже не було. Але кілька світлин таки прибрали з виставки. На одній із них Леонід Макарович розмовляє із В’ячеславом Чорноволом. Вони завжди були як два полюси, хоч ворогами назвати їх не можна. Цю фотографію вирішили не показувати”, – додав Олександр Клименко.