“Люди хочуть, щоби ця банда більше не правила. Вони вже й до нас добираються, – каже водій Степан із Яремчі. Червоніє. – Янукович і Азіров казали, що до 2014 року тим, кому виповнилося 85 років, платитимуть пенсію дві з половиною тисячі. Того немає. Як і всього, чого вони обіцяли. Вони нас дістали всіх”.

У четвер вдень Степан стоїть на столичному Майдані навпроти сцени. Тут зібралося кілька тисяч людей. Більшість пританцьовують під пісню “Брат за брата” гурту Козак Систем, що лунає з динаміків. Дехто фотографується із Дідами Морозами, Снігуроньками та казковими персонажами. Ті розгулюють серед натовпу. Волонтери розносять людям чай із лимоном, бутерброди із шинкою та ковбасою.

Біля одного з наметів на вул. Хрещатик на дерев’яних дошках із ковдрою та подушкою стоїть коробка із прорізаним отвором. Всередині лежить пес. Коло нього табличка: “Інструкція: 1. Кусаюся, коли б’ють. 2. Гавкаю, коли брешуть. Майданівський “Беркут” – Чапа”. Поруч – тарілка із кістками, м’ясом та булочками. Песик тремтить. Ховає голову всередину, коли на неї падають сніжинки.

“Йому холодно”, – сплескує в долоні дівчинка років 12, що проходить повз.

“Та чого б то?! – відказує жінка, яка тримає її за руку. – Він у ковдрі ще й кофті якійсь”.

Біля плакату “Вилазь з-під спідниці на Майдан” стає Валентина із Кременчуга. Просить сфотографувати її на мобільний.

“Я о 9-й ранку з відпочинку з Трускавця приїхала і одразу сюди. Ввечері додому, – розказує, поки позує. – Прийшла підтримати наш народ. Думаю, довго буде Майдан. Бо наших правителів нічим не візьмеш. Вони нічого не бачать і не чують. То треба брати, як то кажуть, на ізмор”.

За мітингувальниками спостерігає комендант Майдану, народний депутат з “Батьківщини” Андрій Парубій. Він тут відповідає за охорону. Журналісти запитують його, чи були якісь провокації та бійки в новорічну ніч.

“Суттєвих ексцесів не було, – киває Парубій. – Хоча один хлопець виліз на ялинку. Вимагав, щоби на сцені приглушили звук і передали йому прапор Партії регіонів. Хотів його спалити. Хлопець був у збудженому емоційному стані. Наші люди п’ять годин стояли під ялинкою, тримали розгорнуті намети, аби його зловити, якщо він, не дай Бог, впаде. І викликали МНС. Але його зняти вдалося нашій самообороні. Двоє альпіністів піднялися, посадили його собі на плечі, прив’язали і спустили вниз”.

На сцені хлопець, завернутий у національний прапор, в мікрофон говорить, що “регіонал” Дмитро Святаш у себе на сторінці в соцмережі образив мітигувальників, назвавши їх фашистами та покидьками.

“Після новорічної алкогольної агонії у них голова починає не варити, – підвищує голос. – Вони чомусь подумали, що нас тут після свят не буде. Але ми будемо. Стоїмо до нашої перемоги!”

“Банду геть! – Скандують присутні. – Ганьба!”.

Біля входу до Будинку профспілок всім бажаючим розливають у пластмасові стакани рисовий суп. Повз роздачу пробігає комендант Будинку профспілок Степан Кубів. Піднімається на другий поверх в штаб.

“У новорічну ніч було більше 240 тисяч порцій першої та другої страв, чаю та кави. І з них більше 100 тисяч зробили у нашій польовій кухні, – розказує. – Було представлено 2 тисячі пляшок безалкогольного шампанського. А саме новорічне свято почалося із торту у 100 кілограмів. Це подарунок українців світу для Майдану. Несли його шестеро чоловіків моєї комплекції. На наступний день вивезли 140 метрів кубічних сміття. Зараз завершуємо дезінфекцію”.

leave a reply: