В Україні можливий бунт - POLSKA УКРАЇНА

Лідер УДАРу Віталій Кличко заявив, що після новорічних свят опозиція збирається оголосити всеукраїнський страйк.

Навряд він розуміє, про що йдеться. Страйк повинен мати такий важливий фактор, як добре організовані робочі колективи. В той час, коли у нас безробіття складає 35 відсотків, ті, хто працюють, повинні бути свідомими та піти на жертви.

Це сумнівно. Україна — молода держава. За аналогією — середина дев’ятнадцятого століття. Тоді тільки зароджувалися профспілки і були потужні феодальні клани. Якщо страйк відбувається тільки на підприємствах Ахметова чи Коломойського, він не змінить ситуацію в цілому. Ось основна проблема відсутності страйкового руху. Він не може захопити установи різних олігархів. У всіх країнах страйкарі виділяються своєю професійною групою. Це можуть бути моряки, водії, залізничники чи шахтарі. Підняти робітників шахт у Донецьку та Луганську практично неможливо. Власники володіють голосами та тілами цих людей. У будь-який момент їх можна привезти і зробити антимайдан. Але змусити шахтарів зробити самостійні рухи — ні. Вони занадто залежні від своїх феодальних хазяїв.

Скоріш за все, в Україні можливий бунт — із руйнуваннями, насильством, відчаєм, спробою хоч щось довести владі, яка постійно нахабніє. У 2014 році нас очікує радикалізація населення та влади. Остання вже б’є, обливає, підпалює. Скоро дійдуть до рівня Георгія Гонгадзе. Те, що п’ять чоловіків по-звірячому побили маленьку тендітну жінку, і вона не померла — це тільки перший досвід. Наступні будуть більш чіткі. У відповідь протестувальники будуть ще більше обурюватися та шукати шляхи радикального тиску на владу. Вона зробила ставку на силову реакцію. Насильство, брехня і підкуп — ось як вона працюватиме. Так у Януковича та його оточення вийшло взяти владу. Тому вважає, що і втримати її може саме завдяки цим трьом “чарівним паличкам”. Це продовжуватиметься, поки всередині не відбудеться зрада – коли частина силовиків, РНБО та Кабміну, Верховної Ради спробують дистанціюватися від Януковича. Наприклад, вже зараз зрозуміло, що через депутатів не можна провести закон про надзвичайний стан. Нині влада не така всесильна, як то було місяць тому. Янукович не може дозволити собі приїхати до парламенту і розказати про таємні домовленості з Путіним. Бо навіть поміркована частина Партії регіонів буде обурюватися, бо це зроблено за їхній рахунок — достатньо багатих людей, які під політичним тиском увійшли до партії.

Ходять чутки, що Янукович накопичить три мільярди та поїде на Алтай, де у нього побудований ще красивіший палац, аніж “Межигір’я”. Це на крайній випадок. Можливо, він готується до втечі, а ми думаємо, що до крові. Хоча поки орієнтований на те, аби зняти напруження. Однак йому не таланить. Скоро з’явиться ще один ворог — весна. У радянські часи були весняні наступи трудящих. Коли температура буде десять-п’ятнадцять градусів тепла, люди знову вийдуть. Оце може й стати крайнім випадком.

Опозиція втратила той шанс, коли могла зробити Майдан своїм бойовим загоном. Таке було можливо під час мільйонної демонстрації в Києві. Їм треба було не перемовини вести із Януковичем, а виставляти жорсткі вимоги і показати єдиного керівника, до якого б могли переходити силовики. Вони відкрито говорили: “Ви кажете, йти до мітингувальників. Так до кого саме? Покажіть мені. Я — людина наказу”. Хоча в цій ситуації все одно немає нічого страшного. Бо ту “занозу”, яка у вигляді Майдану увійшла в політичне тіло Януковича, просто так не можна висмикнути. Далі буде розподілення праці. Протести будуть тиснути на владу безпосередньо, а опозиція — у парламентській формі. Головне, аби вони тут один одного не втратили.

leave a reply