53-річна Наталія Караман із села ­Вінницькі Хутори на околиці Вінниці ­купила для будинку вологопоглинач — пристрій, що вбирає надмірну вологість.

— У хаті було так сиро, що на підлозі вода стояла. Обої сиріли, бралися грибком, відлипали від стін. Сушила обігрівачами-вітродуями. Поки робить — сухо, перестав — знову все мокре, — каже. — Всі ті влагостойкі ґрунтовки, доместоси, білизна не допомагали. З дочкою купили електричний вологопоглинач. З фільтрами обійшовся у 2,5 тисячі гривень. Дорого, але себе окупив.

Вологопоглинач схожий на міні-холодильник. Всмоктує повітря, висушує його і повертає у кімнату. Воду збирає у спеціальний контейнер. Працює майже безшумно, за добу споживає 3 кВт електроенергії.

— За перші два дні витягнув з хати 13 літрів води. Вся сирість висмерділася, стіни висохли. Досі грибок аж знадвору було чути, а тепер красота. Вікна постоянно сухі, навіть тепліше стало. Даже стірку вішаю в кімнаті. На ранок уся висихає, а в поглиначі 3 літри води збирається. Для зими така штука ідеальна. Такі самі вже купили собі зять і сваха.

leave a reply: