$1*/ mo hosting! Get going with us!
Artykuły - POLSKA УКРАЇНА

Слідчі ГПУ не полишають спроб отримати доступ до телефону журналістки Бердинських, але попросили у суду перерву

Печерський районний суд Києва оголосив перерву у розгляді клопотання слідчого Генпрокуратури про доступ до широкого масиву даних з телефону журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських.

На початку засідання слідчий Генеральної прокуратури Руслан Іжук просив суд відкласти розгляд клопотання про доступ до смс, дзвінків та місцезнаходження телефону Крістіни Бердинських протягом 17 місяців, до остаточного рішення Європейського суду з прав людини у аналогічній справі щодо журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької.

Захист Бердинських з проханням слідчого відкладати судовий розгляд не погодився і наполягав, аби Генпрокуратура повністю відмовилась від спроб отримувати дані з мобільного журналістки. Утім, суддя оголосив перерву – наступне засідання відбудеться 20 грудня 2018 року.

«Враховуючи клопотання слідчого, а також позицію Європейського суду з прав людини, у судовому засіданні оголошується перерва», – повідомив суддя Володимир Карабань.

18 жовтня 2018 року Європейський суд з прав людини відповідно до «Правила 39» свого Регламенту продовжив дію невідкладних тимчасових забезпечувальних заходів у справі Наталки Седлецької та присудив уряду України «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених у рішенні Апеляційного суду Києва від 18 вересня 2018 року» на невизначений термін.

«Ваша честь, я вважаю, що це може бути відкладено і на п’ять років, тому що Європейський суд подекуди розглядає справи і п’ять і шість років. Я вважаю, що було б доцільно взагалі відмовитися від такого клопотання з огляду на розгляд справи Європейським судом, але, звісно, це позиція слідчого», – заявила адвокатка Бердинських Людмила Опришко.

​«Ми очікували на те, що клопотання слідчого не буде задоволено в будь-якій формі щодо доступу. І що український суд нарешті припинить ганьбитися в цій історії, а винесе чітке і зрозуміле рішення. Мені здається, що українські суди бояться брати на себе відповідальність і відмовляти українській прокуратурі, чітко вказувати, що вони порушили права журналістів», – коментує рішення суду Крістіна Бердинських.

26 вересня Апеляційний суд Києва направив на повторний розгляд у суд першої інстанції клопотання Генеральної прокуратури про доступ до даних із телефона журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських.

Читайте також: Закон про захист викривачів: навіщо потрібен та чому важливий​

Бердинських оскаржувала слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу Європейського суду зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Доступ до даних до журналістів викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

НСЖУ нагородила засудженого в Росії Сущенка премією за захист свободи слова

Національна спілка журналістів України нагородила засудженого в Росії українського журналіста, кореспондента агентства «Укрінформ» Романа Сущенка Національною премією за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка.

Відзнаку прийняла його дочка Юлія, яка також працює в «Укрінформі».

«Одноголосно журі НСЖУ визнає цьогорічним лауреатом журналіста, нашого колегу Романа Сущенка. Роман є мужнім українським журналістом, він задає приклад, і він на сьогодні є прикладом мужності і прикладом українського журналіста, який не кориться тим обставинам, і його листи, його роботи є прикладом для нас і для міжнародних журналістів», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.

30 вересня минуло два роки відтоді, як Романа Сущенка, який від 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки», полковником, що він збирав відомості про російське військо.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.​ Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту і залишив вирок чинним.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

НСЖУ нагородила засудженого в Росії Сущенка премією за захист свободи слова

Національна спілка журналістів України нагородила засудженого в Росії українського журналіста, кореспондента агентства «Укрінформ» Романа Сущенка Національною премією за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка.

Відзнаку прийняла його дочка Юлія, яка також працює в «Укрінформі».

«Одноголосно журі НСЖУ визнає цьогорічним лауреатом журналіста, нашого колегу Романа Сущенка. Роман є мужнім українським журналістом, він задає приклад, і він на сьогодні є прикладом мужності і прикладом українського журналіста, який не кориться тим обставинам, і його листи, його роботи є прикладом для нас і для міжнародних журналістів», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.

30 вересня минуло два роки відтоді, як Романа Сущенка, який від 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки», полковником, що він збирав відомості про російське військо.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.​ Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту і залишив вирок чинним.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Українські медійники й правозахисники закликають владу розслідувати злочини проти журналістів

Українські медійні та правозахисні організації в Міжнародний день протидії безкарності за злочини проти журналістів звернулися до органів державної влади з вимогами гарантій безпеки журналістів, розслідування злочинів та покарання нападників на журналістів та ЗМІ.

За даними Інституту масової інформації, за 10 місяців 2018 року загалом зафіксований 201 випадок порушень свободи слова, з них 147 випадків стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

«Ми переконані, що влада повинна звертати більше уваги на ретельні та неупереджені розслідування всіх випадків насильства щодо журналістів та ЗМІ. На жаль, статистика є дедалі тривожнішою і свідчить про те, що переважна більшість фізичних нападів на журналістів не розслідуються», – йдеться в заяві.

Підписанти нагадали, що досі нерозкритим залишається вбивство журналіста Павла Шеремета та лише частково вдалося отримати правосуддя в справі про вбивство Георгія Гонгадзе, оскільки замовники злочину не були покарані.

«Медіаорганізації закликають правоохоронні органи активізувати процес боротьби з безкарністю і відновити активну роботу відповідних робочих груп, як ефективних майданчиків контролю за станом розслідувань. Нагадуємо, що влада демократичної і європейської країни має системно вживати зусиль, щоб гарантувати безпеку журналістів і право громадян на інформацію», – заявили автори звернення.

Серед підписантів – громадські організації «Центр демократії та верховенства права», «Інститут масової інформації», «Центр інформації про права людини», «Платформа прав людини», «Детектор медіа» та недержавний аналітичний центр «Інститут демократії імені Пилипа Орлика».

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Українські медійники й правозахисники закликають владу розслідувати злочини проти журналістів

Українські медійні та правозахисні організації в Міжнародний день протидії безкарності за злочини проти журналістів звернулися до органів державної влади з вимогами гарантій безпеки журналістів, розслідування злочинів та покарання нападників на журналістів та ЗМІ.

За даними Інституту масової інформації, за 10 місяців 2018 року загалом зафіксований 201 випадок порушень свободи слова, з них 147 випадків стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

«Ми переконані, що влада повинна звертати більше уваги на ретельні та неупереджені розслідування всіх випадків насильства щодо журналістів та ЗМІ. На жаль, статистика є дедалі тривожнішою і свідчить про те, що переважна більшість фізичних нападів на журналістів не розслідуються», – йдеться в заяві.

Підписанти нагадали, що досі нерозкритим залишається вбивство журналіста Павла Шеремета та лише частково вдалося отримати правосуддя в справі про вбивство Георгія Гонгадзе, оскільки замовники злочину не були покарані.

«Медіаорганізації закликають правоохоронні органи активізувати процес боротьби з безкарністю і відновити активну роботу відповідних робочих груп, як ефективних майданчиків контролю за станом розслідувань. Нагадуємо, що влада демократичної і європейської країни має системно вживати зусиль, щоб гарантувати безпеку журналістів і право громадян на інформацію», – заявили автори звернення.

Серед підписантів – громадські організації «Центр демократії та верховенства права», «Інститут масової інформації», «Центр інформації про права людини», «Платформа прав людини», «Детектор медіа» та недержавний аналітичний центр «Інститут демократії імені Пилипа Орлика».

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Сомалі посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів – CPJ

Сомалі четвертий рік поспіль посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів, повідомила неурядова організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) у звіті «Глобальний індекс безкарності-2018», який оприлюднений 29 жовтня.

До рейтингу включили 14 країн, де безкарність, на думку авторів звіту, «вкорінилася». Він виглядає таким чином:

Сомалі.
Сирія.
Ірак.
Південний Судан.
Філіппіни.
Афганістан.
Мексика.
Колумбія.
Пакистан.
 Бразилія.
 Росія.
 Бангладеш.
 Нігерія.
 Індія.

В організації підкреслюють, що до переліку знову увійшли дві країни – Афганістан, де смертник напав на групу журналістів, убивши дев’ятьох із них, та Колумбія, де, ймовірно, наркоторговці викрали та вбили еквадорську команду журналістів.

За даними «Комітету захисту журналістів», усі 14 країн з’являлися в рейтингу кілька разів із моменту його створення у 2008 році. Половину з цих держав включали до рейтингу кожного року.

В організації зазначили, що в останні десять років вбили щонайменше 324 журналістів. У 85% випадках винуватці не були покарані.

При цьому 82% вбивств журналістів останніми роками відбулися в перерахованих 14 країнах.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Сомалі посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів – CPJ

Сомалі четвертий рік поспіль посіла перше місце в рейтингу безкарності за злочини проти журналістів, повідомила неурядова організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) у звіті «Глобальний індекс безкарності-2018», який оприлюднений 29 жовтня.

До рейтингу включили 14 країн, де безкарність, на думку авторів звіту, «вкорінилася». Він виглядає таким чином:

Сомалі.
Сирія.
Ірак.
Південний Судан.
Філіппіни.
Афганістан.
Мексика.
Колумбія.
Пакистан.
 Бразилія.
 Росія.
 Бангладеш.
 Нігерія.
 Індія.

В організації підкреслюють, що до переліку знову увійшли дві країни – Афганістан, де смертник напав на групу журналістів, убивши дев’ятьох із них, та Колумбія, де, ймовірно, наркоторговці викрали та вбили еквадорську команду журналістів.

За даними «Комітету захисту журналістів», усі 14 країн з’являлися в рейтингу кілька разів із моменту його створення у 2008 році. Половину з цих держав включали до рейтингу кожного року.

В організації зазначили, що в останні десять років вбили щонайменше 324 журналістів. У 85% випадках винуватці не були покарані.

При цьому 82% вбивств журналістів останніми роками відбулися в перерахованих 14 країнах.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Журналістка Радіо Свобода перемогла на конкурсі «Лови фейк» із матеріалом про українського військового

Журналістка Київського бюро Радіо Свобода Євгенія Тюхтенко посіла перше місце на конкурсі «Лови фейк». Матеріал про фотофейк із українським військовим, що повертався із зони бойових дій на Донбасі додому, став найкращим у номінації «Виявлення фейкових зображень у медіа». Кореспондентці вдалося відшукати військового зі світлини і він розвінчав неправдиві твердження, що масово поширювали про це фото.

Фото військового з дівчиною біля поїзда супроводжував підпис «Боєць АТО проводжає свою дівчину в Москву». Сам солдат розповів, що насправді він повертався із зони бойових дій на Донбасі до Тернополя.

Конкурс «Лови фейк» проводив Інститут масової інформації у межах проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Мета конкурсу – популяризація якісної журналістики, виявлення фейків, неправдивих заяв політиків та підвищення медіаграмотності населення.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.