$1*/ mo hosting! Get going with us!
Polsvos, Author at POLSKA УКРАЇНА

У Херсоні побили журналіста. Він припускає: нападники могли бути ті самі, що й на одеського активіста Устименка

Двоє чоловіків, які вранці 18 червня побили головного редактора херсонського сайту «Мост», представника ГО «Інститут масової інформації» у Херсонській області Сергія Нікітенка, схожі на людей, які раніше завдали ножових поранень голові одеського «Автомайдану» Віталію Устименкові. Про це Радіо Свобода розповів сам Нікітенко.

 «Можливо, це – якась спецоперація із залякування небайдужих людей: громадських активістів, журналістів. Можливо, до цього має стосунок наш агресивний сусід», – каже Нікітенко.

За його словами, вранці 18 червня, біля автомобільної стоянки на нього напали двоє чоловіків, які побили журналіста, а потім сіли у автомобіль «Тойота» з транзитними номерами і поїхали. Під час побиття чоловіки нічого не говорили.

Сергій Нікітенко вважає, що хоч останнім часом і написав чимало гострих публікацій, у яких фігурували місцеві чиновники, але вони не завдали їм такої шкоди, щоб хтось замовляв його побиття.

Також каже, що виключає побутові причини побиття:«У мене дуже давно не було ні з ким настільки гострих особистих конфліктів».

Як розповіла керівник прес-служби Управління Національної поліції у Херсонські області Ірина Атаманенко, за фактом злочину відкрито кримінально провадження за статтею Кримінального кодексу про погрозу або насильство щодо журналіста.

За словами Атаманенко, цього року поліція регіону не відкривала жодного такого кримінального провадження, але є два провадження за заявами місцевих журналістів про перешкоджання їх діяльності. 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

У Херсоні побили журналіста. Він припускає: нападники могли бути ті самі, що й на одеського активіста Устименка

Двоє чоловіків, які вранці 18 червня побили головного редактора херсонського сайту «Мост», представника ГО «Інститут масової інформації» у Херсонській області Сергія Нікітенка, схожі на людей, які раніше завдали ножових поранень голові одеського «Автомайдану» Віталію Устименкові. Про це Радіо Свобода розповів сам Нікітенко.

 «Можливо, це – якась спецоперація із залякування небайдужих людей: громадських активістів, журналістів. Можливо, до цього має стосунок наш агресивний сусід», – каже Нікітенко.

За його словами, вранці 18 червня, біля автомобільної стоянки на нього напали двоє чоловіків, які побили журналіста, а потім сіли у автомобіль «Тойота» з транзитними номерами і поїхали. Під час побиття чоловіки нічого не говорили.

Сергій Нікітенко вважає, що хоч останнім часом і написав чимало гострих публікацій, у яких фігурували місцеві чиновники, але вони не завдали їм такої шкоди, щоб хтось замовляв його побиття.

Також каже, що виключає побутові причини побиття:«У мене дуже давно не було ні з ким настільки гострих особистих конфліктів».

Як розповіла керівник прес-служби Управління Національної поліції у Херсонські області Ірина Атаманенко, за фактом злочину відкрито кримінально провадження за статтею Кримінального кодексу про погрозу або насильство щодо журналіста.

За словами Атаманенко, цього року поліція регіону не відкривала жодного такого кримінального провадження, але є два провадження за заявами місцевих журналістів про перешкоджання їх діяльності. 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

В Україні значно зменшилась кількість тортур – спецдоповідач ООН

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам Нільс Мельцер заявляє, що в Україні після 2016 року значно зменшилась кількість тортур.

Про це Мельцер повідомив в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».

Агенції новин цитують Мельцера: «Мушу сказати, що після 2016 року випадків нелюдського ставлення, катувань на території, контрольованій владою України, значно поменшало», – сказав Мельцер.

За його словами, в 2014-2016 роках «була досить поширена практика незаконних тримань під вартою, нелюдського ставлення, але відтоді ситуація з цим поліпшилася».

Водночас, Мельцер наголосив, що дуже багато людей скаржаться на тортури, неналежне ставлення «саме під час перебування в поліції».

«Це свіжі, актуальніші заяви. Найбільше я саме переживаю за це», — зазначив Нільс Мельцер.

«Заяви про неналежне ставлення стосуються саме затримання — до того, як людину офіційно беруть під варту і реєструють її в журналі», — додав він.

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам разом зі своєю командою з 20 травня до 8 червня в Україні оцінював загальну ситуацію щодо заборони катувань або інших видів поводження, що принижують людську гідність. Спецдоповідач ООН розповів, що відвідуючи різні об’єкти на контрольованій Україною території, він отримав безперешкодну свободу пересування до усіх місць, де люди були позбавлені волі.

8 червня він повідомив, звітуючи в Києві, що в місцях позбавлення волі на неконтрольованій урядом частині Донбасі не зміг конфіденційно поспілкуватися з заручниками з числа українських військових.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей, десятки – в Росії, 402 людини вважалися зниклими безвісти. Востаннє обмін відбувався в грудні минулого року.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

В Україні значно зменшилась кількість тортур – спецдоповідач ООН

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам Нільс Мельцер заявляє, що в Україні після 2016 року значно зменшилась кількість тортур.

Про це Мельцер повідомив в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».

Агенції новин цитують Мельцера: «Мушу сказати, що після 2016 року випадків нелюдського ставлення, катувань на території, контрольованій владою України, значно поменшало», – сказав Мельцер.

За його словами, в 2014-2016 роках «була досить поширена практика незаконних тримань під вартою, нелюдського ставлення, але відтоді ситуація з цим поліпшилася».

Водночас, Мельцер наголосив, що дуже багато людей скаржаться на тортури, неналежне ставлення «саме під час перебування в поліції».

«Це свіжі, актуальніші заяви. Найбільше я саме переживаю за це», — зазначив Нільс Мельцер.

«Заяви про неналежне ставлення стосуються саме затримання — до того, як людину офіційно беруть під варту і реєструють її в журналі», — додав він.

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам разом зі своєю командою з 20 травня до 8 червня в Україні оцінював загальну ситуацію щодо заборони катувань або інших видів поводження, що принижують людську гідність. Спецдоповідач ООН розповів, що відвідуючи різні об’єкти на контрольованій Україною території, він отримав безперешкодну свободу пересування до усіх місць, де люди були позбавлені волі.

8 червня він повідомив, звітуючи в Києві, що в місцях позбавлення волі на неконтрольованій урядом частині Донбасі не зміг конфіденційно поспілкуватися з заручниками з числа українських військових.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей, десятки – в Росії, 402 людини вважалися зниклими безвісти. Востаннє обмін відбувався в грудні минулого року.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Шкода, що справа Бабченка стала поживою для пропаганди – Столтенберґ

На спробу російських журналістів у НАТО подати справу із Аркадієм Бабченком як приклад «фейкової новини» голова альянсу Єнс Столтенберґ відповів, що шкодує, що ця подія стала поживою для пропаганди.

«Ми всі зітхнули з полегшенням, що Бабченко живий. По-друге, я би хотів наголосити, що шкодую з приводу того, що цей інцидент може підривати довіру до преси та став поживою для пропаганди», – заявив голова НАТО у п’ятницю після засідання міністрів оборони держав-союзниць альянсу. 

Столтенберґ додає, що всі демократичні установи та організації, включно із НАТО, дуже залежні від рівня свободи і незалежності преси. 

«Це основний компонент будь-якої демократії. Я також вважаю, що найкращий шлях домогтися того, аби не стати жертвами фейкових новин, – наявність вільної та незаангажованої преси, яка ставить складні питання, яка перевіряє свої джерела інформації та факти», – прокоментував керівник військово-політичного блоку.

Нинішня зустріч у НАТО на рівні голів оборонних відомств відбувається за п’ять тижнів до саміту Північноатлантичного альянсу, який має відбутися у Брюсселі. 

Увечері 29 травня поліція повідомила, що в Києві вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий.

Грицак стверджує, що спецслужбі вдалося розкрити план з підготовки вбивства журналіста. СБУ затримала громадянина України Бориса Германа, якого, за словами Грицака, для організації вбивства найняли російські спецслужби. Шевченківський районний суд Києва 31 травня заарештував Германа на 60 діб.

Аркадій Бабченко залишив свою батьківщину в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але вибрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.

Як раніше повідомляли журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), Борис Герман – 50-річний бізнесмен, директор та співзасновник декількох фірм, які спеціалізуються на оптовій торгівлі (ТОВ «Приватна справа-2000»), юридичних послугах (ТОВ «Право»), нерухомості та оренді (ТОВ «Ресторатор») і виробництві зброї та боєприпасів (ТОВ «УНСП «ШМАЙСЕР»).

​У минулому був помічником народних депутатів Михайла Гончарова (5-е скликання, Соцпартія) та Ігоря Плохого (6-е скликання, Партія регіонів).

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Шкода, що справа Бабченка стала поживою для пропаганди – Столтенберґ

На спробу російських журналістів у НАТО подати справу із Аркадієм Бабченком як приклад «фейкової новини» голова альянсу Єнс Столтенберґ відповів, що шкодує, що ця подія стала поживою для пропаганди.

«Ми всі зітхнули з полегшенням, що Бабченко живий. По-друге, я би хотів наголосити, що шкодую з приводу того, що цей інцидент може підривати довіру до преси та став поживою для пропаганди», – заявив голова НАТО у п’ятницю після засідання міністрів оборони держав-союзниць альянсу. 

Столтенберґ додає, що всі демократичні установи та організації, включно із НАТО, дуже залежні від рівня свободи і незалежності преси. 

«Це основний компонент будь-якої демократії. Я також вважаю, що найкращий шлях домогтися того, аби не стати жертвами фейкових новин, – наявність вільної та незаангажованої преси, яка ставить складні питання, яка перевіряє свої джерела інформації та факти», – прокоментував керівник військово-політичного блоку.

Нинішня зустріч у НАТО на рівні голів оборонних відомств відбувається за п’ять тижнів до саміту Північноатлантичного альянсу, який має відбутися у Брюсселі. 

Увечері 29 травня поліція повідомила, що в Києві вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий.

Грицак стверджує, що спецслужбі вдалося розкрити план з підготовки вбивства журналіста. СБУ затримала громадянина України Бориса Германа, якого, за словами Грицака, для організації вбивства найняли російські спецслужби. Шевченківський районний суд Києва 31 травня заарештував Германа на 60 діб.

Аркадій Бабченко залишив свою батьківщину в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але вибрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.

Як раніше повідомляли журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), Борис Герман – 50-річний бізнесмен, директор та співзасновник декількох фірм, які спеціалізуються на оптовій торгівлі (ТОВ «Приватна справа-2000»), юридичних послугах (ТОВ «Право»), нерухомості та оренді (ТОВ «Ресторатор») і виробництві зброї та боєприпасів (ТОВ «УНСП «ШМАЙСЕР»).

​У минулому був помічником народних депутатів Михайла Гончарова (5-е скликання, Соцпартія) та Ігоря Плохого (6-е скликання, Партія регіонів).

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

За переслідування журналістів в анексованому Криму повідомили про підозру вісьмом людям – прокуратура АРК

Українська прокуратура Криму керує розслідуваннями 23 кримінальних проваджень, розпочатих за фактами незаконного затримання, позбавлення волі журналістів на анексованому півострові, порушення недоторканності їхнього житла, перешкоджання журналістській діяльності. Про це йдеться у заяві на сайті відомства.

«Завдяки послідовній роботі, є результати в кримінальних провадженнях щодо вчинення злочинів стосовно Анни Андрієвської, Наталії Кокоріної, Романа Спиридонова, Османа Пашаєва та інших. Так, за результатами зібраних доказів, 8 особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 146 (незаконне позбавлення волі), 162 (порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України. Підозрюваними найчастіше є так звані «слідчі й оперативні працівники» «Управління ФСБ РФ по Республіці Крим та місті Севастополю» та представники незаконно створеного озброєного формування «Самооборона Криму»», – зазначили в прокуратурі.

За даними відомства, згадані особи перебувають у розшуку.

В Україні сьогодні, 6 червня, відзначають День журналіста. Його запровадив перший президент України Леонід Кравчук, який підписав відповідний указ 25 травня 1994 року. В указі перший президент пояснює, що датою свята обрали 6 червня, оскільки саме в цей день у 1992 році Спілка журналістів України стала членом Міжнародної федерації журналістів.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

За переслідування журналістів в анексованому Криму повідомили про підозру вісьмом людям – прокуратура АРК

Українська прокуратура Криму керує розслідуваннями 23 кримінальних проваджень, розпочатих за фактами незаконного затримання, позбавлення волі журналістів на анексованому півострові, порушення недоторканності їхнього житла, перешкоджання журналістській діяльності. Про це йдеться у заяві на сайті відомства.

«Завдяки послідовній роботі, є результати в кримінальних провадженнях щодо вчинення злочинів стосовно Анни Андрієвської, Наталії Кокоріної, Романа Спиридонова, Османа Пашаєва та інших. Так, за результатами зібраних доказів, 8 особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 146 (незаконне позбавлення волі), 162 (порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України. Підозрюваними найчастіше є так звані «слідчі й оперативні працівники» «Управління ФСБ РФ по Республіці Крим та місті Севастополю» та представники незаконно створеного озброєного формування «Самооборона Криму»», – зазначили в прокуратурі.

За даними відомства, згадані особи перебувають у розшуку.

В Україні сьогодні, 6 червня, відзначають День журналіста. Його запровадив перший президент України Леонід Кравчук, який підписав відповідний указ 25 травня 1994 року. В указі перший президент пояснює, що датою свята обрали 6 червня, оскільки саме в цей день у 1992 році Спілка журналістів України стала членом Міжнародної федерації журналістів.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.