– Нехай, прийде Симоненко і поцілує золотий унітаз у кришечку. Він це заслужив, – посміхається 51-річна Тамара, прізвище не називає, з міста Первомайськ Миколаївської області. Стоїть з подругою у центрі Києва на бульварі Тараса Шевченка перед Бесарабською площею. – Нехай цей унітаз постоїть. Але він замалий, погано видно. Треба було робить розмірами з Леніна. А Леніну взагалі не місце в Україні, нехай “переїжджає” у Москву. На цьому місці можна було б поставити пам’ятник героям Майдану. Але після унітазу тут вже не місце. Хоча скульптуру за загиблими під час Майдану можна буде звести на вулиці Грушевського.

Встановлений студентами “золотий унітаз” символізує злочинний режим. Унітаз сьогодні поставили на місці поваленого монументу радянському політичному діячу Леніну. Скульптуру розбили молотом активісти Євромайдану на початку грудня минулого року.

– Хай стоїть і нагадує злодюзі, що буде йому кінець після всіх цих золотих унітазів, – каже яскраво нафарбована 76-річна Лідія Моргунова, родом з Харківщини. Йде повз центральною вулицею. – Треба було давно цього Леніна знести, а Комуністичну партію заборонити. Бо це комуністичне минуле. Я народилась у місті Куп’янськ в Харківській області. Там за свої 100 тисяч гривень встановила пам’ятник Тарасу Шевченку. А потім мер міста-“регіонал” мені сказав: “Ставте його собі в огороді”. Коли ставили Шевченка, мені місцеві кричали: “Ти б ще Бандері поставила!”. Настане час будемо і Бандері ставити.

Опівдні вулицею у довгій норковій коричневій шубі йде 62–річна Віра Трофімчук, з Житомира. Здивовано дивиться, фотографує унітаз на телефон:

-Приеду в Житомир мужу покажу, – каже Віра Трофімчук. – Как это можно поставить в центре города унитаз? Мне сам факт не приятный. Был памятник человеку, а вместо него поставили золотой унитаз. Нужно ценить свое прошлое, иначе мы недостойны настоящего и будущего. Была очень шокирована, когда узнала, что Ленина сбросили. У всех, кто это делал, хотела бы спросить: какое имели право? Ты что руки к нему приложил? А ведь скульптуру придумал какой-то художник, кто-то привез камень. Всегда хотела, чтобы тут стоял именно Ленин.

До пам’ятника підходить двоє чоловіків. До куртки причепили жовто-блакитні стрічки. Фотографують народну творчість.

– Цей цікавіший, ніж був, – каже 55-річний Михайло братові. Посміхається, видно золотий зуб. – Той Ленін уже всіх дістав. Пора Януковичу ділиться вкраденим з народом.

Біля монументу в сірому пальто та окулярах стоїть чоловік. Прийшов оцінити скульптуру з Майдану. З кілька хвилин мовчки дивиться на “золотий унітаз”.

– Не думаю, что это чей-то геройский поступок, – махає рукою киянин Олександр Бег, 50 років. – Мне стыдно, что я живу в этой стране. Молодых жалко. Потому что у них воруют будущее. Мы выросли во времена ленинизма. Но сам Ленин не виноват в нашей действительности. В том, что озлобило людей против Ленина, виноваты наши политики, которые довели страну. Этого бы не было, если бы в Украине жилось хорошо. Кричать о золотых унитазах поздно. Сами выбрали такого президента. Есть такая поговорка: наша власть настолько будет жить красиво, насколько мы позволим им.

Керамічний унітаз розмальовували золотою фарбою двоє студентів у приміщенні Київської міської адміністрації. Його привіз киянин після того, як прочитав про акції молоді у соцмережі. Студенти повідомили, що акцію планували ще два тижні тому. Учасників та організаторів акції студенти не розголошують. Застерігаються репресій з боку влади.

– Встановили “золотий унітаз” від усього студентства, щоб сказати депутатам: “Голосуйте не за золоті унітази, а на користь народу”, – пояснює телефоном Єлизавета Щепетільнікова, член Ради ВО “Майдан”.

leave a reply: