Політв”язень, колишній мільярдер 50-річний Михайло Ходорковський 10років ітри місяці перебував заґратами. 61-річний російський президент Володимир Путін підписав указ про його помилування. Тогож дня Ходорковський вилетів уНімеччину.

Чому Путін звільнив вас? Через Олімпіаду?

 Моя версія більш конспірологічна. Певна частина його оточення відбилася від рук, надумку Путіна. Він хотів приструнити її. Сам приймав рішення.
Розмовляємо водному зресторанів швейцарського міста Цюрих. Офіціантка приносить Ходорковському гарячий рибний суп.

У колонії дають гарячу чихолодну їжу?

 Там усе гарячіше. Це залежить від в”язнів, вониж готують. Якщо даватимуть холодне або зовсім погано приготовлене, почнуться конфлікти.

Вас заарештували 2003 року. Пам”ятайте, якце було?

 Сидимо влітаку вНовосибірську, чекаємо назаправку. Літак відігнали навіддалену стоянку. Дивимося вілюмінатор стоїть оточення. Метрів 50, може, більше.

Що ви відчули, коли вони ввірвалися влітак?

 Вони спокійно зайшли. Там були усі знайомі. Спеціально послали людей, яких язнав, щоб небуло конфліктів. Серйозно мене ніхто недопитував. Будинок необшукували. Вже надругій справі япопросив про додатковий допит. Відмовили: “Навіщо нам зайве знати”. Коли вЧиті (уСІЗО. “ГПУ”) сидів, домене прокурорський прийшов: “Надійшло окреме слідче доручення”. Це унас традиція: завжди женуть подві-три справи. Спочатку проста наневеликий термін. Потім наздоганяють великою, щоб людина сиділа ісиділа. Прийшов слідчий, каже: “Окреме доручення зпитання “Северной нефти”. Свідчитимете?”. (Про корупційну купівлю іпродаж “Северной нефти” Ходорковський сказав нанараді вПутіна, іцим викликав його гнів. Автор). Яздивувався. Думаю: ого! Ну,раз вони такі сміливі. Адже ясвого часу президентові про це сказав. Араз вже яйому сказав, то, звичайно, повторю.

“Северная нефть” це та, заяку колишній заступник міністра фінансів Вавилов отримав?(Андрій Вавилов, екс-власник компанії “Северная нефть”, звинувачений у її незаконному продажі. “ГПУ”).

 Так. Кажуть, готуйтеся, упонеділок буде допит. Упонеділок приходить здивований прокурорський: “Умене відкликали доручення. Спасибі, нічого непотрібно”.
Є три типи зон. Чорна, червона ірежимна. Нормальна зона режимна. Там від “а” до”я” виконується закон, розказує колишній в”язень. Учорній начолі стоять кримінальні злочинці, виконують те, щоговорить адміністрація. Діють неправила внутрішнього розпорядку, апоняття. Червона зона навпаки: там адміністрація використовує зеків, щоб впливали наінших в”язнів. Немає законів, “поліцейський режим”, побиття. Там немає понять, там беззаконня.
Начальник упершій зоні, куди мене етапували після вироку, запитує: “Ви хто пожиттю?”. Янавіть незрозумів. Він: “Гаразд, ідіть, самі розберемося”. Там єбезліч так званих мастей. Найнижча їх називають по-різному, образливими словами. Другий тип, щось назразок прислужників, шнирі. Ємужики. Коли ми розібралися, якажу: “Хлопці, вам доведеться поправляти свою систему. Тому щовросійських в”язницях з”явилася нова масть політичні”. Навідміну від правильного мужика, мені нескладно спілкуватися задміністрацією. Яможу писати скарги прокуророві, досудів. Для правильного мужика це негодиться, навідміну від людей, які працюють наадміністрацію. Івони просто вирішили, щоя інопланетянин.

Адміністрація дуже боялася, щомене фотографуватимуть. Підходить один: “Можна сфоткаю?”. Відповідаю: “Знаєте, проблем потім буде купа”. Він: “Нічого, яїх залагоджу. “Тільки, говорю, янавас дивитися небуду. Явас небачив”. Ялюдина взагалі дуже передбачлива, сміється. Він продав цей знімок якомусь журналістові за300 баксів. Мене викликають вопервідділ: хто вас сфотографував? Кажу, незнаю.
Через деякий час викликають уКремль. Вусіх зонах барак, деживе “смотрящий”, називається Кремлем. Говорю, щоне піду, адже ходити між бараками заборонено. Мені відповідають, щоадміністрація дала добро. Приходжу вКремль. Там сидить смотрящий Паша-монгол.

Тобто вузькоокий?

 Ні, просто кличка така. Нормальний чоловік, 26років.

Убивця?

 Так, щось назразок того. Починає ставити тіж питання. Язусіма на”ви”. Говорю: “Паша, чому яповинен сказати вам, якщо янесказав вадміністрації?”. Щоб учорній зоні невідповіли смотрящему це неможливо! Каже: “Ну добре. Підемо, барак подивимося”. Повів наекскурсію. Там скрізь тепло,бопоряд уранові копальні. Енергії добіса.

У вас єприпущення: чому вас невбили? Руками зеків, наприклад.

 Відповідь проста: Путін заборонив. Яприблизно через півроку зрозумів, щоєжорстка заборона мене чіпати. Раз сильно скалічили одну людину. Побили палицями, порвали селезінку. Амедпункт від нас через огорожу. Якричу: “Хлопці, яксправи упобитого?”. Відповідають: “Нормально. Напевно, довечора помре”. Ятакий ґвалт здійняв. Здається, вперше завсю історію зони натериторію запустили швидку допомогу. Чоловіка відвезли влікарню, поклали наопераційний стіл. Тиск унього був 60 на40. Втратив 2 літри крові. Добре, щоздоровань. Він потім колонії позов настрочив на400тисяч.

І отримав?

 Точно незнаю.

Як ви спілкувалися іззеками?

 Адаптація відбувається поступово. Спочатку потрапляєш укарантин. Там сидить хтось іздосвідчених. Новачкові все розповідають. Зтобою окремо працює смотрящий, окремо адміністрація. Їм треба зрозуміти, щоти залюдина, щоб розмістити втабірній ієрархії, дати роботу. Щоб уникнути конфліктів, бо після цього вадміністрації зайва робота, узеків посилення режиму. Їм складно було зімною, незвично. Зайвий раз зімною спілкуватися, зодного боку нехочуть, аздругого цікаво.

Вдавалося дістати телефон для дзвінка?

 Пропонували, але явідмовлявся. Знав, щобудуть провокації. Заце саджають уШІЗО штрафний ізолятор. Опинявся там зо п”ять чисім разів. Кімната невелика. Пристебнуте достіни ліжко, можна відстібати тільки наніч. Тумба, наякій можна сидіти. Вони мене зачиняли вШІЗО незаконно, ая поводився за законом.
Другий табір, вякий мене закрили, був спочатку червоний (там, де кояться беззаконня. Автор). Але затри місяці перед моїм приїздом знього почали робити режимний. Відхилення від закону були мінімальні. Учорному таборі в”язень може вийти збарака йгуляти, хоч інедалеко. Урежимному це неможливо. Учорному кухарі можуть відрізати від загального шматок. Насмажити м”яса для адміністрації ісебе незабути. Урежимному таке неможливе.

Де краще?

 Для мене байдуже. Адже яцілодобово був під телекамерою: іїжа, ісон, іробота. Для звичайного ув”язненого режимний табір кращий. Для 10відсотків тих, укого єгроші або авторитет, краще вчорному. Там ітелефон поряд, іхарчі, горілка, наркотики.

Скільки, гадаєте, сидить невинних людей?

 Зовсім невинних відсотків 10. Упершому таборі, під Краснокаменським, сиділи переважно російські громадяни. Багато непо справі або зачужі злочини. Хтось посварився зкимось, уіншого щось відібрали. Багато наркоманів загриміли якрозповсюджувачі наркотиків. Утаборі вКарелії було відсотків 70 гастарбайтерів. Багато сиділи ні за що.

Із Центральної Азії?

 Так. Переважно сиділи зазґвалтування. Ну,ось судять чоловіка. Жінка розповідає, яквін увірвався вквартиру, зґвалтував. Суддя запитує: “Щож ви незакричали?”. “Дитину боялася злякати”. “Дитині скільки років?”. “12”. “Ачия дитина?”. “Та наш зним”. Прокурор жінка, суддя жінка іадвокат жінка. Запитують: “Ави точно хочете свого чоловіка посадити?”. Вона засмикалася, аадвокат говорить: “Відмовишся тебе притягнуть забрехливий донос”. Чотири роки умовно йому дали. Виправдати немогли, але івзону вирішили несунути.

Ви кажете, щобезневинних 10 відсотків.

 Так, аще відсотків 20 сидять неза те. Винні, але нетак іневтому.

Отже, 70 відсотків все-таки винні?

 У відсотків 15 вина недоведена. Це означає, щоюридично вони теж невинні.

Як змінилися заці 10років ваші погляди?

 Я побачив, який жах горілка інаркотики! Усе сп”яну або нанаркоті. Язапитував усмотрящих, чому вони забороняють затягувати взону спиртне? Відповідають: “Аінакше ми невтримаємо зону” (від безладів ібунту. Автор). Умене там був один знайомий. Тверезий прекрасний чоловік. Два вбивства! Він мисливець, іщоразу примудрявся доводити, щозробив “випадковий постріл”. Відверто мені сказав: “Ясам себе боюся. Ось вийду, вип”ю івтретє так уже невідбудуся. Назавжди поїду”.

За ґратами ви опублікували декілька статей іінтерв”ю. Розповіли, що почали багато читати.

 Щоб незбожеволіти, япримушував себе читати серйозні журнали, філософські. Один французький автор дуже сподобався. Здається, жінка. Писала, щомета впринципі недосяжна. Висновок, щонасправді важлива невона, азасоби. Аморальні засоби роблять мету аморальною, незалежно від того, якою вона бачилася вам ізсамого початку.

Вирок вам 14років позбавлення волі зачитував суддя Хамовичеського суду Данилкін. Щопро нього думали?

 Мені було цікаво: чирозуміє він, щовідбувається? Через півроку стало очевидно, щовсе прекрасно розуміє. Після цього було незручно нанього дивитися, важко. Думав: чизмігби ятаке говорити?

Вам було його шкода?

 Якщо огрубити, томожна ітакска­зати.

leave a reply: