Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!
"Як тільки шось не по його — каже: всьо, розведемся" - POLSKA УКРАЇНА

— На золоте весілля замовили кольца. Коли одружувалися, не було моди їх купляти. Вася подарував дешеве блискуче колєчко за пару копійок із не­зрозумілого металу. Воно потім загубилося. Батьки ще нарікали: раз загубилась обручка, значить, не проживемо довго разом, — розповідає 67-річна Ніна Дещенко.

12 січня із чоловіком 73-річним Василем Йосиповичем відсвяткували золоте весілля. У міському загсі провели церемонію, схожу на реєстрацію шлюбу. У Вінниці ця послуга безкоштовна — як подарунок до 50-річчя подружнього життя. Прийшли двоє доньок, троє онуків і правнук.

Ніна Михайлівна зустрічає в коридорі двокімнатки. Очі підведені чорним олівцем, губи — яскравою помадою. Запрошує до вітальні, заставленої картинами. Малювати почала чотири роки тому.

— Ми познайомилися у Кременчуку на танцях. Я приїхала туди з Прилук Чернігівської області вступати в медучилище, — розповідає. — Не вступила. Додому вертатися не хотіла, поїхала вчитися на швейну справу. Вечорами нас водили на танці у військову частину. На одному з вечорів до мене підійшов Вася.

— Зустрічалися ми рік. Грошей на весілля в батьків не було, то мама мене послала до кавалєра — нефтяника. Він за мною бігав кілька років. Я попросила в нього 300 рублів. Тільки не сказала на що. Потім, як узнав, що то мені на весілля, сильно напився. Ми гуляли 10 днів. У селі така традиція — не менше трьох днів, але до нас гості приходили й приходили. Бо я ж видною дівкою була, дочкою лісничого.

Василь — військовий. Служив у Росії, Угорщині, потім його перевели до Вінниці.

— Жодного разу не задумувалася, чи з ним їхати. Інші жінки сиділи біля батьків, бо під час переїзду давали погані комнати. Не було умов для дітей.

— Вася по характєру вспильчивий. Як тільки шось не по його, каже: всьо, розведемся. Певно, разів 50 таке говорив. Часто перед обідом. Я його доганяю й кажу: “Вася, іди поїж, а тоді йди куда хоч”. Доки поїсть, то вже й пересердиться на мене. Обіймає, цілує. А я жодного разу не задумувалася над розлученням. Якби починала все з початку, то знову вийшла б за нього заміж.

Разом зводили дачу в районі Рибаче біля Вінниці.

— Грошей постоянно не хватало. Рішили пекти пиріжки. Вася вставав зі мною в чотири ранку. Разом ліпили і ходили продавати. Чоловік бере дружину за руку, цілує в щоку.

— Зрадив мене Вася один раз. Я пробачила заради дітей, — додає Ніна Михайлівна. Чоловік схиляє голову. — Він тоді навчався на військового офіцера. Жінка, з якою зрадив, сама подзвонила в частину і розказала. Ми сильно посварилися. Сказав, як не пробачу його — повішається.

500 гривень коштує реєстрація шлюбу у вінницькому РАЦСі у вихідні. У будні на 200 грн дешевше. Безкоштовно церемонію проводять для пар, які прожили 50 років у шлюбі. За рік у загсі таких бувають дві‑три.

leave a reply