Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!
Довговічний шлюб проходить через шість сімейних криз - POLSKA УКРАЇНА

Шість із десяти шлюбів в Україні розпадаються. Торік було зареєстровано 278 тисяч шлюбів і 168 тисяч розлучень. Найчастіше розлучаються в перші три роки подружнього життя. Великий відсоток – понад 28% у 5-9 рік спільного подружнього життя. Найрідше розлучаються пари, які прожили разом більше 20 років.

“Сімейні кризи – це закономірний процес, кожна сім’я, навiть найміцніша та найщасливіша, їх переживає по різному. Вони страшні лише в тому випадку, якщо немає досвіду конструктивного виходу з них”, – каже львівський психолог, системний сімейний психотерапевт, член Європейської Спілки Сімейної Психотерапії Тетяна Миснікова.

Кризи – це стреси, якi можуть зміцнити сім’ю або сприяти її руйнації. Умовно за час шлюбу їх буває шість. Уникнути чи перескочити не можна, але можна їх пережити, подолати. Варто знати, що якщо хоча б один член сiм’ї створює, переживає внутрішній конфлiкт. З часом в нього втягуються усі решта.

Тетяна Миснікова каже, що одним з початкових етапів кризи є звичайні побутові сварки, які переростають у щоденні, з’ясування стосунків, і як наслідок- втрата спілкування, комунікації між партнерами, відсутність сексу. Виникає відчуття нерозуміння, безвиході, марності зусиль. Не бажання змінюватися, підлаштовуватися, досягати консенсусу закінчується для подружжя фатально – розлученням. Якщо пара у перший рiк сімейного життя не навчилась вирішувати проблеми, непорозуміння, то їй дуже важко перейти на наступний етап. Далі вона вже матиме досвід.

Радісні події також можуть спричинити стреси. Практично рівнозначно за ступенем впливу одруження та розлучення, народження та смерть члена сiм’ї, різке зменшення й збільшення доходів, закінчення школи, вступ у вуз, переїзд в іншу країну.

“Після закінчення романтичного періоду через рік-два настає життєвий побут, і цей етап дуже небезпечний. Молодята ще перед одруженням мусять домовитись i заключити між собою усний контракт щодо розподілення ролей, кордонів, просторів та функцій. Наприклад: хто миє посуд, хто оплачує комунальні, яка поведінка партнера є неприйнятною. І спробувати дотримуватися цих правил. Бажано встановити кордони i для друзiв, родичiв аби вони вiдчули майбутнi змiни”, – радить психолог.

Другий етап це період від 3 до 7 років коли у сім’ю зазвичай вступає третя особа дитина. Це завжди є великим випробуванням для сім’ї. Збільшилися потреби, відповідальність, пара має ідентифікуватись як батьки. Сексуальна активність зменшується. Третій етап – дитина йде до школи. Це випробування, яке показує, наскільки сімейні цінності, виховання допоможуть дитині адаптуватися до навчання. Важливим кризовим етапом у пари є період, коли діти “вилітають” з гнізда. Це відбувається на 15-20 рік спільного життя. У пари з’являється почуття одинокості, покинутості. До того ж додаються вікові зміни, проблеми із здоров’ям.
П’ятий етап – “опустіле гнiздо”. У дітей власні родини, батьківська функцiя виконана, вихід на пенсію. I пара повинна змiстити акцент на свої інтереси, стосунки. Можуть об’єднати їх внуки. У Європі для пенсіонерів у той час друга молодість – вони подорожують, відпочивають. Шостий етап – це смерть i втрата одного з подружжя. Важливий момент,коли діти та онуки додаються до підтримки та опіки найстаршого покоління в сім*ї. І сімейні цінності знову можна перевірити!

“Сімейна криза – це поштовх для розвитку, до зміни установлених правил. Пережити кризу допоможуть фахівці-психотерапевти. Жінки – гнучкіші,краще адаптуються: вони виливають свої емоції подругам, можуть поплакати, посидіти в соцмережах і розрадити в такій спосіб свій стрес. А от чоловіки переживають по-іншому, в більшості тримають у собі, агресують, ховаються в роботі, починають випивати”, – каже психолог Тетяна Миснікова.

Це міф, що довговічний шлюб гарантовано партнерам, які рівні за статками, віком, освітою, в яких повноцінні родини. Якщо у родині є те, що зближує обох партнерів – це спільне хоббі, зацікавлення, бізнес, друзі – вони будуть щасливі довгі роки. Щасливі пари є також друзями один одному, які поділяють життєві труднощі і володіють однаковими інтересами і цінностями. Стресові ситуації переживають разом. Щасливе подружжя – гнучке, вони легко пристосовуються до особистих змін один до одного, долає стреси.

Подружжя, яке довший час разом, підсвідомо копією звички, манеру поведінки, навіть міміку один одного. Але це стосується і не успішних шлюбів. Багато людей не розлучається, а живе у шлюбі через матеріальну нестабільність. Живуть заради дітей, через суспільну думку. Розлучень після 30-40 років шлюбу бувають дуже рідко, бо подружжя, якщо навіть має конфлікти, уже дуже сильно залежить один від одного. У них спільне майно, друзі, внуки. Та і думають, що у 50-60 вони вже нікому окрім один одного не потрібні.

leave a reply